Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Єльнікова Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Вернигора Р. В. Перспективи створення адаптивної системи оперативного управління роботою локомотивів та локомотивних бригад [Електронний ресурс] / Р. В. Вернигора, Л. О. Єльнікова // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Транспортні системи та технології перевезень. - 2012. - Вип. 4. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpdnu_tstp_2012_4_7 | ||
| 2. | 
Вернигора Р. В. Аналіз нерівномірності відправлення поїздів з технічних станцій на залізничному напрямку [Електронний ресурс] / Р. В. Вернигора, Л. О. Єльнікова // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2013. - № 3(3). - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2013_3(3)__17 Обгрунтовано доцільність створення адаптивної системи оперативного управління роботою локомотивного парку для залізниць України. Проаналізовано сезонну, тижневу та внутрішньодобову нерівномірність відправлення поїздів з технічних станцій залізничного напрямку, визначено ступінь зв'язку між кількістю відправлених поїздів і тривалістю їх руху між технічними станціями. Виявлено залежність величини тривалості слідування поїздів по дільницях від сезону року та дня тижня. | ||
| 3. |
Єльнікова Л. О. Дослідження тривалості руху вантажних поїздів між технічними станціями залізничного напрямку [Електронний ресурс] / Л. О. Єльнікова // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Транспортні системи та технології перевезень. - 2014. - Вип. 8. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpdnu_tstp_2014_8_8 Однією з ключових задач функціонування залізничного транспорту є вчасна доставка вантажів замовникам транспортних послуг під час забезпечення ефективного використання рухомого складу. Однією з важливих складових, необхідних для вирішення цієї задачі, є одержання якісного прогнозу щодо руху вантажних поїздів між технічними станціями, оскільки це дозволяє чітко планувати як експлуатаційну роботу залізниці по переробці вагонопотоків, так і ефективно організувати її взаємодію з вантажовласниками. Для точного прогнозу прибуття поїздів необхідно визначити основні фактори, що впливають на величину тривалості руху поїздів між технічними станціями залізничного напрямку, та характер цього впливу. Для проведення досліджень з банку даних АСК ВП УЗ-Є були отримані дані про тривалість руху вантажних поїздів на залізничному напрямку Синельниково-І - Нижньодніпровськ-Вузол - П'ятихатки. В результаті статистичної обробки даних визначено, що випадкова величина тривалості руху поїзда підпорядковується логарифмічно-нормальному закону розподілу; цю гіпотезу була перевірено та підтверджено за допомогою критерію Пірсона. Висунуте припущення, що на тривалість руху поїзда впливають такі фактори: момент відправлення поїзда з сусідньої технічної станції протягом доби, день тижня, місяць, а також маса поїзда та тип локомотива. Кількісну оцінку ступеню зв'язку між тривалістю руху поїзда та кожним вказаним фактором було виконано за допомогою кореляційного аналізу. Виявлено, що на тривалість руху значний вплив має сезонність, тобто місяць відправлення поїзда, помірний вплив мають день тижня та період відправлення поїзда протягом доби, а маса поїзда та тип локомотива мають слабкий вплив. | ||
| 4. |
Вернигора Р. В. Дослідження ефективності використання нейронних мереж при прогнозуванні прибуття поїздів на технічні станції [Електронний ресурс] / Р. В. Вернигора, Л. О. Єльнікова // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2015. - № 3(3). - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2015_3(3)__5 Для визначення моментів прибуття вантажних поїздів на технічні станції розроблено модуль прибуття як один зі складових прогнозної моделі поїзної роботи напрямку. Модуль побудовано на базі нейронної мережі, яка на основі статистичної інформації за попередні періоди та даних про поїзд, одержаних у режимі реального часу, визначає момент прибуття поїзда на станцію. | ||
| 5. |
Вернигора Р. В. Структура та принципи функціонування прогнозної моделі роботи залізничного напрямку [Електронний ресурс] / Р. В. Вернигора, Л. О. Єльнікова // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Транспортні системи та технології перевезень. - 2015. - Вип. 9. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpdnu_tstp_2015_9_5 Зазначено, що функціонування адаптивної автоматизованої системи оперативного керування роботою локомотивного парку повинне базуватися на точному оперативному прогнозі поїзної роботи залізничного напрямку. З цією метою необхідно створити прогнозну модель поїзної роботи напрямку, основними задачами якої є розрахунок моментів готовності поїздів різних категорій до відправлення на технічних станціях, а також розрахунок моментів готовності локомотивів та бригад до відправлення з поїздами. Прогнозна модель поїзної роботи залізничного напрямку включає блок формування вхідної інформації (формування інформації про поїзд, локомотив, бригаду), модуль прогнозу прибуття поїздів (розрахунок прогнозного часу прибуття поїздів), модулі прогнозування роботи локомотивів (розрахунок прогнозного часу готовності локомотивів) та бригад (розрахунок прогнозного часу готовності локомотивних бригад), а також функціональну модель станції (розрахунок прогнозного часу готовності поїздів до відправлення) та модель локомотивного депо (розрахунок прогнозного часу готовності локомотивів та бригад до відправлення з поїздами). Розробка плану роботи локомотивів та бригад за допомогою адаптивної моделі може бути розглянута як розв'язок оптимізаційної задачі прикріплення локомотивів та бригад до поїздів. Як критерій оптимальності найбільш доцільно обрати сукупні експлуатаційні витрати, пов'язані з простоями вагонів (вагоно-години), локомотивів (локомотиво-години) та локомотивних бригад (бригадо-години) на технічних станціях в очікувані відправлення. Оптимальний варіант оперативного плану роботи локомотивного парку на залізничному напрямку визначається за мінімумом експлуатаційних витрат, пов'язаних з непродуктивними простоями на технічних станціях. | ||
| 6. |
Єльнікова Л. О. Удосконалення методики оперативного планування роботи парку вантажних локомотивів [Електронний ресурс] / Л. О. Єльнікова // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Транспортні системи та технології перевезень. - 2016. - Вип. 12. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpdnu_tstp_2016_12_6 Розглянуто удосконалення методики оперативного керування роботою парку вантажних локомотивів, що надасть можливість зменшити непродуктивні простої рухомого складу на технічних станціях та забезпечить своєчасне відправлення поїздів, а також ритмічність доставки вантажів. Вирішення поставленої задачі виконується з використанням методу декомпозиції та математичного апарату багатокритеріальної задачі про призначення. На першому етапі розроблення плану роботи локомотивного парку вирішується задача оптимального призначення локомотивних бригад на поїзні локомотиви як "задача про призначення", мінімізуючи витрати, пов'язані з непродуктивним простоєм бригад і локомотивів. На етапі призначення локомотивів з бригадами до составів враховується не тільки тривалість та вартість простою рухомого складу і бригад, але і пріоритет состава та обмеження щодо відповідності напрямку відправлення составів та плечей обороту бригад тощо. У зв'язку з цим, на другому етапі розв'язку задачі розроблення плану роботи локомотивного парку застосовується математичний апарат багатокритеріальної задачі про призначення. Окрім обмежень щодо періодичності виконання технічного обслуговування локомотивів і дотриманням норм праці та відпочинку локомотивних бригад, враховуються відповідність плечей обслуговування бригад напрямкам відправлення составів, а також відповідність сили тяги локомотива масі состава. При цьому, зменшується тривалість та вартість непродуктивних простоїв рухомого складу та бригад, а також враховується пріоритетність відправлення составів вантажних поїздів з технічних станцій. Удосконалено методику оперативного керування роботою локомотивного парку за рахунок використання багатокритеріальної задачі про призначення, а також вперше враховані такі критерії, як пріоритет составів, відповідність плечей обслуговування бригад напрямкам відправлення составів, а також відповідність сили тяги локомотива масі состава. Використання розробленого методу дозволяє скоротити тривалість непродуктивних простоїв рухомого складу та локомотивних бригад на 5 - 10 %, експлуатаційні витрати, пов'язані з простоєм составів, локомотивів та бригад - на 10 - 15 %. | ||
| 7. |
Вернигора Р. В. Розробка оперативного плану роботи локомотивного парку на основі багатокритеріальної задачі про призначення [Електронний ресурс] / Р. В. Вернигора, Л. О. Єльнікова // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Транспортні системи та технології перевезень. - 2015. - Вип. 10. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpdnu_tstp_2015_10_6 Наведено методику розрахунку плану роботи локомотивного парку на основі даних, одержаних з імітаційної моделі роботи сортувальної станції та моделі локомотивного депо, що входять до складу прогнозної моделі поїзної роботи залізничного напрямку. Задача взаємного ув'язування локомотивів, бригад та составів у поїзди з подальшим плануванням їх відправлення розв'язується методом декомпозиції послідовно в два етапи: на I-му етапі призначаються бригади на локомотиви, на II-му - локомотиви з бригадами призначаються для обслуговування поїздів, враховуючи очікування вільної нитки графіка руху. Призначення бригад на локомотиви вирішується за допомогою класичної задачі про призначення. Призначення локомотивів з бригадами на поїзди є більш складною задачею, ніж призначення бригад на локомотиви тож, на другому етапі розробки плану роботи локомотивного парку застосовується математичний апарат багатокритеріальної задачі про призначення. При цьому, за допомогою експертних оцінок виділено шість найбільш значимих критеріїв, які впливають на якість оперативного плану роботи локомотивного парку: відповідність напрямку відправлення поїздів плечам обслуговування бригад, пріоритети поїздів, тривалість простою локомотивів, бригад та поїздів, а також вартість простою рухомого складу та бригад. В результаті розв'язування задачі може бути одержано кілька рівнозначних планів, в кожному з яких відсутні заборонені перевезення, враховуються пріоритети відправлення поїздів, забезпечується періодичність виконання технічного обслуговування і ремонтів локомотивів, а також дотримуються норми тривалості праці та відпочинку локомотивних бригад. Остаточне рішення щодо вибору плану роботи локомотивного парку приймає оперативний диспетчерський персонал. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |